Із настанням тепла торговельний бізнес пересідає на колеса. Хоча продавати товари через засоби пересувної мережі можна й цілий рік. Складний лише перший крок. Коли вже зважилися на виїзну торгівлю й з’ясували документальну складову цієї справи — беріться за розрахунки. Класична торгівля проходить за сценарієм: маєте справу із розрахунковою операцією — застосовуйте РРО. Іноді це справедливо і для виїзної торгівлі. Однак маємо купу винятків із правил. То що підійде саме вам? Нумо розбиратися. 

Що таке виїзна торгівля

Визначення терміна «виїзна торгівля» у законодавстві не знайдете. Але і так зрозуміло, що йдеться про продаж товарів за межами магазину.

За такої торгівлі товари продають через:

• пункти некапітальної забудови — кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
• засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання, як-от низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо.

Правила торгівлі з використанням автомагазинів, автокафе, авторозвозок, автоцистерн, лавок-автопричепів, візків, низькотемпературних лотків, розносок, столиків тощо регулюють Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 № 833 (далі — Порядок № 833), і Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Мінзовнішекономторгу від 08.07.1996 № 369 (далі — Правила № 369).

Які вимоги до асортименту товарів

Охочі провадити виїзну торгівлю мають, насамперед, визначитися з асортиментом товарів. Це важливо, тому що окремі товари заборонено реалізовувати у виїзній торгівлі. Перелік таких товарів наведено в пункті 8 Правил № 369.

Основні вимоги до асортименту товарів виїзної торгівлі наводимо у Таблиці 1.

Таблиця 1

Асортимент товарів виїзної торгівлі

Разом із тим заборонено продавати товари:

• які не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду;
• строк придатності яких сплив або його не зазначено, або зазначено з порушенням вимог нормативних документів;
• що надійшли без документів, зокрема, таких, що засвідчують їх якість і безпеку (п. 8, 30 Правил № 369; п. 17 Порядку № 833);
• які імітують продовольчі товари (мають їх форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об’єм чи розмір) і ставлять під загрозу безпеку або здоров’я споживачів, зокрема дітей, які можуть сплутати їх з продовольчими товарами, покласти до рота, смоктати або їсти, що може спричинити задуху, інтоксикацію, перфорацію або непрохідність шлунково-кишкового тракту (п. 17-1 Порядку № 833).

Якщо з однієї авторозвозки реалізують одночасно продовольчі та непродовольчі товари, потрібно, щоб продовольчі товари були розфасовані, мали герметичну (непошкоджену) упаковку і при цьому були дотримані принципи товарного сусідства.

Про які дозвільні документи подбати

З огляду на положення Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонів від 21.10.2011 № 244 (далі — Порядок № 244), такі засоби пересувної мережі, як розноски, лотки тощо, розглядають як пересувну тимчасову споруду.

За можливість торгувати на вулиці у стаціонарній чи пересувній тимчасовій споруді маєте сплатити до бюджету певну суму. Скільки — вирішує орган місцевої влади. Наприклад, із столичними власниками тимчасових споруд укладають договори про сплату пайової участі (п. 1.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 05.02.2014 № 143).

Паспорт прив’язки

Щоб торгувати поза межами магазину, насамперед отримайте паспорт прив’язки торговельної точки (ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI; п. 2.1 Порядку № 244). Для цього подайте заяву у довільній формі до виконкому сільської, селищної, міської ради чи районної держадміністрації.

До заяви додайте:

• графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив’язкою до місцевості;
• реквізити замовника (найменування, ПІБ, адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним (п. 2.3 Порядку № 244). Строк розгляду заяви і поданих документів — 10—15 робочих днів.

Надалі, в разі позитивного рішення, для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається вже безпосередньо до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою, до якої додає:

• схему розміщення тимчасової споруди (додаток 1 до Порядку № 244);
• ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50 (лише для стаціонарних ТС), які виготовляє суб’єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1 до Порядку № 244);
• схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб’єктом підприємницької діяльності, що має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
• технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Перелічені документи замовник отримує самостійно.

Оформлюють паспорт прив’язки протягом 10 робочих днів із дня подання заяви. Після його отримання можна розміщувати тимчасову споруду, повідомивши про виконання вимог паспорта прив’язки виконавчий орган місцевої ради або відповідну РДА заявою встановленої форми (додаток 2 до Порядку № 244).

Утім більш мобільний пересувний об’єкт торгівлі (автомагазин, автокафе, авторозвозку тощо) «прив’язувати» не потрібно. Хоча на практиці непоодинокі випадки, коли місцева влада наполягає на отриманні паспорта прив’язки, наприклад, для кавомобіля.

Ліцензія

Роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності можуть здійснювати лише за наявності відповідних ліцензій.

Оскільки ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями/тютюновими виробами суб’єкт господарювання отримує на кожне окреме місце торгівлі, використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється. Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) потрібно отримати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі (у відповідному головному управлінні ДПС або в Центрі обслуговування платників).

Для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами потрібно подати такі документи:

• заяву на одержання ліцензії;
• платіжну інструкцію із позначкою банку про сплату за видачу ліцензії. Розмір плати за ліцензію та порядок її справляння визначено у статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР;
• документ, що надає право представляти інтереси суб’єкта господарювання (за подання документів представником).

Власне ліцензію або рішення про відмову в її видачі заявникові видають не пізніше 10 календарних днів із дня одержання документів.

Копії таких ліцензій, засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою органу, що їх видав, зберігаються у працівника пункту дрібнороздрібної торговельної мережі. Він пред’являє їх на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду (п. 17, 18 Правил № 369).

Якщо продаєте тютюнові вироби зважте, що:

• стан приміщень стаціонарних пунктів продажу має відповідати вимогам закону щодо їх зберігання;
• наявність марок акцизного збору — обов’язкова;
• продавцям має виповнитися 18 років.

Ветдокумент

У разі продажу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження їх якість підтверджують ветеринарною довідкою або ветеринарним свідоцтвом (ст. 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 № 2498-XII). Порядок видачі ветеринарних документів врегульовано постановою КМУ від 21.11.2013 № 857. Зокрема, видають ці документи держінспектори ветеринарної медицини й уповноважені лікарі ветеринарної медицини після безпосереднього огляду відповідної продукції. Ветеринарний документ видають заявнику не пізніше ніж за місяць із дати звернення.

Санпаспорт на ТЗ

Для виїзної торгівлі продовольчими товарами обов’язково потрібно отримати санітарний паспорт і на транспортний засіб, з якого проводитимуть продаж. Таку вимогу передбачають пункт 21 Правил № 369 і пункт 12.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363. Санітарний паспорт на автотранспорт для перевезення харчових продуктів видає територіальний орган Держпродспоживслужби. Строк видачі — не більше ніж 10 календарних днів із дня подання суб’єктом звернення заяви і документів, необхідних для отримання послуги (лист-звернення щодо оформлення санпаспорту і копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).

Які вимоги до місця продажу та персоналу

Із асортиментом товару визначилися, і «на руках» — усі необхідні дозволи. Та все ж виїзна торгівля, потребує дотримання певних правил, щоб не наразитися на покарання за їх порушення. Які ж існують вимоги до місця продажу й осіб, які братимуть у ньому участь?

Правила виїзної роздрібної торгівлі переважно такі самі, як і правила торгівлі у звичайних магазинах. Та є й особливості.

Вимоги до місця продажу

Місця для розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі відводять згідно з вимогами Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994 № 198 (далі — Єдині правила). Так, лотки, столи, ємності з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщують лише на тротуарах завширшки не менше ніж 5 м за межею пішохідної частини (п. 32 Єдиних правил). Товар і звільнену тару слід складувати на тротуарі поруч із зазначеними пересувними елементами і за межами пішохідної частини. Заборонено користуватися пересувними елементами вуличної торгівлі, якщо їх власники (користувачі) не забезпечили закритого стікання використаної ними води у підземні зливостоки.

Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб’єкт господарювання зобов’язаний підтримувати чистоту на місці торгівлі та навколо нього (п. 32 Порядку № 833).

Зразки товарів, що є у продажу, виставляйте у видному для споживачів місці і прикріплюйте до них ярлики (цінники).

На кузовах автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн слід нанести фарбою чіткий напис, що містить найменування, адресу суб’єкта господарювання, номер точки пересувної торговельної мережі й номер телефону суб’єкта господарювання (п. 21 Правил № 369; п. 12 Порядку № 833).

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюють табличку із зазначенням:

• прізвища, імені та по батькові продавця;
• відомостей про суб’єкт господарювання, що організував торгівлю: для юридичної особи — найменування, місцезнаходження і номери телефонів, для фізичної особи — підприємця — прізвище, ім’я та по батькові; номер документа про державну реєстрацію (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань) і найменування суб’єкта, що здійснив таку реєстрацію.

Усі відомості оформлюють відповідно до законодавства про мови.

Вимоги до працівників

Працівники пунктів виїзної торговельної мережі мають:

• вдягатися в охайний формений чи санітарний одяг і головні убори;
• додержувати правил особистої гігієни, тримати робоче місце та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути ввічливими з покупцями;
• мати при собі паспорт і пред’являти його на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду й правоохоронних органів (п. 11 Правил № 369).

Працівники, які безпосередньо продають продовольчі товари, підлягають обов’язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносять до їхніх особистих медичних книжок, що зберігаються на робочих місцях працівників (Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 № 559).

Усім працівникам під час оформлення на роботу обов’язково проведіть інструктаж з охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування покупців.

Водій (експедитор), що перевозить харчові продукти, також повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.

Для товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації, у накладній або в іншому відвантажувальному документі має бути зазначено реєстраційний номер сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

За дотримання працівниками дрібнороздрібної торговельної мережі нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування споживачів відповідальність несе суб’єкт господарювання.

Хто може торгувати з/без РРО та РК

Хто може торгувати без РРО та РК

Торгівля без РРО та РК — це найбільш привабливий варіант. Обрати його можуть три категорії суб’єктів господарювання.

1. Приватні підприємці на єдиному податку (п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР; далі — Закон про РРО). Без РРО працюють ФОПи першої групи. Єдинники другої — четвертої груп з 01.01.2022 застосовують РРО на загальних засадах (п. 296.10 та п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Вони мають застосовувати РРО з першої гривні готівкового розрахунку.

2. Продавці газет і журналів із лотків і розносок (п. 10 ст. 9 Закону про РРО). Головне, щоб одночасно виконували дві умови:

• питома вага друкованої продукції — понад 50% загального товарообігу;
• не продавати алкоголь, підакцизні непродовольчі товари, складну побутову техніку на гарантії, лікарські засоби, вироби медпризначення.

3. Продавці товарів з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів (п. 11 ст. 9 Закону про РРО). Йдеться про реалізацію води, молока, квасу, олії та живої риби. Якщо ви торгуєте такою продукцією, користуйтеся пільгою.

Право працювати без РРО та РК не звільняє від видачі розрахункового документа (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). Ваш клієнт має отримати товарний чек.

Хто може працювати без РРО, але з РК

Частині продавців дозволено проводити розрахункові операції без РРО, але з розрахунковими книжками (РК) та книгою обліку розрахункових операцій (КОРО). Такий дозвіл надає Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336 (далі — Перелік № 1336). Для продавців підакцизних товарів він не діє (Таблиця 2).

Таблиця 2

Коли можна обійтися без РРО, але застосовувати РК

Якщо перетнете допустиму межу (500 або 250 тис. грн), протягом наступного місяця почніть застосовувати РРО (постанова КМУ «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 № 121). Хто не встигне — заплатить штраф — 100% суми, яку не провели через РРО, 150% — за другий і кожен наступний прокол (п. 1 ст. 17 Закону про РРО).

Коли обов’язково застосовувати РРО

Якщо ваша виїзна торгівля опинилася поза всіма пільговими категоріями, вихід один — купіть РРО і зареєструйте його за всіма правилами. Перевагу надавайте портативним моделям, включеним до Держреєстру РРО, — Екселліо DP-05, MINI-T 400 ME, МІКРО.ХМ, Datecs МР-01 тощо. Ще один варіант: новітні моделі програмних та програмно-технічних комплексів — Смарт КАСА, WEBKASSA, система E-Receipt та інші.

Датою реєстрації РРО є день, коли дані про нього внесли до інформаційної системи ДПС. Після цього сміливо рушайте торгувати на виїзді.

Як оприбутковувати виручку

Загальне правило таке: готівку, що надходить до кас, потрібно своєчасно (у день одержання) та у повній сумі оприбутковувати (п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148; далі — Положення № 148). Що вважатимуть оприбуткуванням для торговців на виїзді? Усе залежить від способу оформлення розрахунків:

• виписуєте товарні чеки— щодня здавайте виручку до головної каси або каси банку для зарахування на поточний рахунок підприємства. Для приватних підприємців оприбуткування підтвердить запис до книги обліку доходів (доходів і витрат);
• оформлюєте РК— зробіть запис до КОРО;
• друкуєте фіскальні чеки РРО — забезпечте зберігання Z-звітів в електронній формі протягом 1095 днів і занесіть інформацію до КОРО, якщо використовуєте її.

Що буде за порушення правил виїзної торгівлі

За здійснення виїзної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено адмінвідповідальність згідно зі статтею 164 КпАП. Це штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн) із конфіскацією продукції та грошей, одержаних у результаті вчинення цього адмінправопорушення, чи без такої. За повторне правопорушення штраф становить від 2000 до 5000 нмдг (від 34 000 до 85 000 грн) уже з обов’язковою конфіскацією.

Відповідно до статті 155 КпАП за порушення правил виїзної торгівлі до найманих працівників або до підприємців, які торгують самостійно, можуть застосувати адмінштраф у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн) або від 5 до 27 нмдг (від 85 до 459 грн)— у разі повторного правопорушення.

Разом із тим КпАП передбачає адмінстягнення також за:

• порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами (ст. 155-1 КпАП);
• обман покупця (ст. 155-2 КпАП);
• порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1 КпАП);
• порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159 КпАП);
• торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160 КпАП).

Справи за такими порушеннями розглядають адмінкомісії при виконавчих органах сільських, селищних та міських рад або органи виконавчої влади у справах захисту прав споживачів, місцеві суди (ст. 218, 244-4, 221 КпАП). Протоколи складають посадові особи органів внутрішніх справ, органів ДПС або особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (ст. 255 КпАП).

Крім того, окрему відповідальність у разі здійснення виїзної торгівлі передбачено за порушення:

• прав споживачів (ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII);
• санітарного законодавства (ст. 45, 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII);
• законодавства у сфері благоустрою населених пунктів (ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV) тощо.

А за обман покупця у значних розмірах (перевищення у 50 і більше разів нмдг, визначеного в розмірі податкової соціальної пільги), незаконний збут підакцизних товарів, реалізацію недоброякісної продукції, збут радіоактивно забрудненої продукції передбачено вже кримінальну відповідальність, і вона полягає не лише у штрафах (ст. 192, 204, 327 Кримінального кодексу України).