Епоха безтурботної спрощенки добігає кінця. Запровадження ПДВ для ФОПів — це вже не чутки, а частина офіційної Нацстратегії доходів. Кому доведеться піднімати ціни на 20%, а хто зможе зберегти статус-кво?
У грудні 2025 року Мінфін опублікував законопроєкт, який передбачає, що з 1 січня 2027-го платники єдиного податку, операції яких за останніх 12 місяців перевищили 1 млн грн, мають реєструватися як платники ПДВ. Законопроєкт подавали до парламенту як виконання prior action МВФ, тобто обов’язкової передумови для отримання чергового фінансування.
Ще в листопаді 2025 року Україна досягла попередньої технічної домовленості з МВФ щодо нової програми фінансування на 8,2 млрд доларів. Серед її вимог — розширення кола платників податків через зміни для ФОПів.
Ухвалити проєкт закону планують у першому півріччі 2026 року. Норма мала б запрацювати із 1 січня 2027-го. Проте серед експертів і досі існують сумніви, що уряд і ДПС забезпечать технічну можливість запровадити такі зміни до початку наступного року.
Визначальна зміна на практиці: якщо ФОП третьої групи працює на ставці 5% і перевищує ПДВ-ліміт в 1 млн грн (або інший ліміт, який запровадять), він буде зобов’язаний змінити ставку на 3% і зареєструватися платником ПДВ.
Погодьтеся, причини для хвилювання у ФОПів є. І перше питання — це розмір ліміту. Прем’єр-міністр України вже оголосила про те, що ліміт для ПДВ-реєстрації піднімуть до 4 млн грн. Отже, з потенційних 600 тисяч ФОПів під дію законопроєкту потраплять «лише» 250 тисяч.
З одного боку, чотиримільйонний ліміт цілком відповідає європейському досвіду. Проте виникає логічне запитання: якщо держава запроваджує ПДВ для ФОПів, щоб боротися із дробленням бізнесу, то що завадить підприємцям дробити бізнес не по 7 млн грн — нинішній поріг для єдиного податку, а по 4 млн грн — потенційний поріг для запровадження ПДВ.
Друге запитання — як держава реалізує механізм встановлення ПДВ? На нашу думку, більш доречним є спрощене адміністрування. Повноцінний облік ПДВ — це окремий бухгалтер, реєстрація податкових накладних, щомісячне декларування. Для перукаря або швачки це непосильно. Оптимальним було б запровадити для мікробізнесу так звану «касову», або спрощену форму обліку ПДВ, як це працює в деяких країнах Євросоюзу.
Доцільно впровадити й диференціацію за видом діяльності. Послуги фізособам і B2B — принципово різні ситуації. ФОП, який продає послуги кінцевим споживачам, не може «перекласти» ПДВ у ланцюжку, як це робить B2B-бізнес.
Третє запитання — як зросте податкове навантаження і як вплине на кількість ФОПів. Вплив однозначно буде суттєвий. Понад усе постраждають IT-ФОПи третьої групи, для яких запровадження ПДВ означатиме перехід із єдиного податку зі ставкою 5% на стандартну ставку ПДВ 20%, що суттєво посилить податкове навантаження.
Менше постраждають ФОПи-виробники із вхідним податковим кредитом, а також експортери. Адже експортні операції відбуваються без сплати ПДВ, і в разі перевищення ліміту ФОП третьої групи на 5% стане платником ПДВ зі ставкою 0%, а основна ставка зміниться з 5% на 3%.
Тож до чого готуватися ФОПам вже зараз?
Крок перший — порахуйте свій оборот за останніх 12 місяців. Якщо він наближається до 4 млн грн — ви в зоні ризику. Якщо стабільно нижче — поки можна не перейматися.
Крок другий — визначте структуру своїх клієнтів. Якщо ваші покупці — фізособи — кінцеві споживачі, ПДВ лягає на вас безпосередньо. Доведеться або підвищити ціни, або «з’їсти» маржу. Якщо клієнтами є юрособи — платники ПДВ, вони зможуть взяти ваш ПДВ до кредиту — це менш болісно.
Крок третій — оцініть варіанти. Можливі сценарії:
- залишитися ФОПом і стати платником ПДВ;
- перейти на загальну систему;
- реорганізуватися у ТОВ або — якщо дозволяє модель — свідомо тримати оборот нижчим за поріг.
Крок четвертий — відстежуйте законодавство. Фінальний текст закону може суттєво відрізнятися від проєкту Мінфіну. Можливо, з’являться галузеві винятки, інші пороги чи перехідні норми.