Чи потрібно на сьогодні бухгалтеру проходити обов’язкову сертифікацію, щоб працювати на посаді бухгалтера / головного бухгалтера?
Петро Кричун: Я здивований, але з незрозумілих причин питання сертифікації бухгалтерів раптом набуло такої актуальності, що це більше схоже на якийсь хайп. Насправді ж ніяких об’єктивних причин для цього хайпу немає.
Питання обов’язкової сертифікації бухгалтерів в Україні є предметом постійних дискусій та обговорень, але поки у досить обмеженому професійному середовищі. І головне — це дискусії про добровільну професійну сертифікацію бухгалтерів, якою і в Україні, і в усьому світі займаються професійні бухгалтерські організації.
Важливо чітко розмежовувати (1) окремі професійні ролі, які суворо регулюються на державному рівні, наприклад аудитори, та (2) ширшу бухгалтерську професію. Це допоможе зрозуміти поточний стан справ у країні та професії.
На сьогодні в Україні не існує загальнообов’язкової державної сертифікації для того, щоб працювати на посаді бухгалтера чи головного бухгалтера. І я сподіваюсь, що такої ніколи не буде.
З аудиторами трішки інша історія. У той час як діяльність аудиторів жорстко регулюється по всій Європі відповідно до Директиви ЄС про обов’язковий аудит (Statutory Audit Directive 2006/43/EC), загальна бухгалтерська практика функціонує в інших рамках.
В Україні існують професійні громадські організації, наприклад, наша Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ). Згідно з її статутом членство в цій організації та участь у її сертифікаційних програмах є добровільними. Ці програми дозволяють фахівцям підтвердити свою кваліфікацію та підвищити конкурентоспроможність на ринку праці, але не є вимогою чи умовою для працевлаштування.
Тож наразі універсальна, встановлена державою вимога щодо сертифікації для всіх бухгалтерів відсутня. Проте це не означає, що до професії немає жодних законодавчих вимог. Існують інші механізми, які стандартизують кваліфікаційні очікування.
Чи висуває наразі законодавство якісь кваліфікаційні вимоги, яким має відповідати бухгалтер / головний бухгалтер на підприємстві? Хто встановлює такі вимоги?
Петро Кричун: Ну, Україна ж прийняла рішення рухатися в Європу? А як туди рухатися, коли нема розуміння, як українські професійні назви та рівні співвідносяться із європейськими? Як зрозуміти, що український бухгалтер = європейському бухгалтеру? Для цього і робиться загальноєвропейська стандартизація кваліфікацій. І це дуже правильний процес, якщо ми мріємо про те, що український бухгалтер зможе працювати по професії й за кордоном.
Стратегічне значення національної системи кваліфікацій неможливо переоцінити. Це потужний інструмент для стандартизації професійних компетенцій, їх узгодження з ринком праці та гармонізації з міжнародними, зокрема європейськими, стандартами. Україна активно розвиває цю систему як частину свого євроінтеграційного курсу.
Хоча обов’язкова сертифікація відсутня, українське законодавство все ж містить основу для визначення різних кваліфікацій. Ключовими тут є Закон України «Про освіту» (2017) та Закон України «Про вищу освіту» (2014). Ці закони заклали підґрунтя для створення Національної рамки кваліфікацій (НРК) та впровадження компетентнісного підходу до освіти й професійної підготовки. НРК — це системний інструмент, який описує кваліфікаційні рівні, що здобуваються через формальну, неформальну та інформальну освіту.
І ще раз головна думка — Рамки стосуються усіх кваліфікацій: і лікарів, і інженерів, і юристів. Усіх. Чому шум навколо бухгалтерів і аудиторів — не зрозуміло.
Для координації цієї роботи з розробки НРК було створено Національне агентство кваліфікацій (НАК). Цей колегіальний орган відповідає за розробку професійних стандартів, ведення Реєстру кваліфікацій та акредитацію кваліфікаційних центрів.
Що це означає для бухгалтерів? Ніби все просто — держава встановлює загальну рамку та стандарти, які слугують орієнтиром. Але законодавство прямо не зобов’язує кожного бухгалтера відповідати певному рівню НРК, щоб оформитися на роботу, — все одно вирішує роботодавець. Але можна припустити, що роботодавці чи їх HRи будуть використовують ці стандарти для формування вимог до кандидатів, коли публікуватимуть вакансії. У такий спосіб законодавство створює не жорстку вимогу, а радше еталон для оцінки професіоналізму, що підкреслює важливість самих стандартів.
Важливо, що українська Національна рамка кваліфікацій проходить процедуру співставлення з Європейською рамкою кваліфікацій (ЄРК). Це має зробити українські кваліфікації зрозумілими та прозорими на міжнародному рівні, що особливо актуально в контексті інтеграції України до ЄС. Отже, професійні стандарти не лише формалізують компетенції бухгалтера всередині країни, а й забезпечують їхнє визнання за кордоном. Навіть більше того, визнання за кордоном — це головна ціль стандартизації, якщо ми хочемо, щоб українські професіонали були рівноправними учасниками ринку праці Європи.
У Реєстрі кваліфікацій наразі можна знайти затверджені професійні стандарти для бухгалтерів. Можете пояснити, що означає затвердження цих стандартів для звичайного бухгалтера, як це впливає на нього та його можливість працювати на посаді бухгалтера?
Петро Кричун: Таких стандартів уже декілька, і, як я уже казав, вони створюються далеко не тільки для бухгалтерів. Але для працюючих бухгалтерів нічого особливого це поки що не означає. Так, професійний стандарт — це деталізований опис того, що фахівець повинен знати і вміти робити для успішного виконання своїх обов’язків. Затвердження таких стандартів дещо формалізує професію, але, як очікується, сприятиме підвищенню її престижу.
Затвердження професійних стандартів для бухгалтерів означає перехід від простої оцінки наявності диплома до визначення конкретних результатів навчання, які класифікуються за трьома категоріями:
- знання (knowledge): теоретична та фактична база;
- уміння (skills): здатність з...
