Законодавство не забороняє роботодавцям приймати на роботу працівників за сумісництвом. Адже будь-який працівник має право укласти трудовий договір з одним чи декількома роботодавцями, якщо іншого не передбачать законодавство, колективний договір або угода сторін (ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Сумісництво може бути як зовнішнім, так і внутрішнім.
Внутрішнім сумісником є працівник, який працює у того ж роботодавця, що й за основним місцем роботи
Як із зовнішнім, так і внутрішнім сумісником роботодавець має укласти трудовий договір. В обох випадках потрібно:
- повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП);
- відобразити в Об’єднаному звіті —
- початок трудових відносин із сумісниками;
- доходи, що виплатили сумісникам.
Пояснимо, якими правилами керуватися, щоб показати інформацію про сумісників у Додатках Д5, Д1 та 4ДФ до Об’єднаної звітності, та як застосувати ці правила в конкретних робочих ситуаціях.
