Працювати за сумісництвом дозволяє частина друга статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Відповідно до цієї норми працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці, уклавши трудовий договір на одному чи одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Тобто працівник за бажанням може укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві.
Законодавство не обмежує кількість місць роботи, де працівники можуть працювати за сумісництвом. Однак посади, на яких працюють сумісники, мають бути передбачені в штатному розписі підприємства.
Види сумісництва
Розрізняють внутрішнє та зовнішнє сумісництво.
За зовнішнього сумісництва робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва. Якщо ж він працює на двох (або кількох) підприємствах, одне...
