Простій — це зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, обставини невідворотної сили та інші причини (ст. 34 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Як випливає зі статті 113 КЗпП, простій може виникнути з:
- вини підприємства;
- вини працівника;
- причин, які не залежать від підприємства та працівника.
З’ясуємо, чи залежить заробіток працівників від виду простою і як правильно його нараховувати.
Документальне оформлення
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник має попередити керівника підприємства або бригадира, майстра, інших посадових осіб (ст. 113 КЗпП).
Законодавство не визначає ані процедури такого попередження, ані того, письмово чи усно слід попереджати керівника. Однак для врегулювання трудових відносин із працівниками та правомірності нарахування зарплати у меншому розмірі під час простою рекомендуємо оформляти його відповідними документами.
