Кожен працівник має право на оплачувану щорічну відпустку. Це гарантують стаття 2 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та стаття 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504). Відпустку надавайте незалежно від того, ким є працівник — громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом, а також від того, який режим робочого часу встановили працівнику: повний, неповний чи скорочений. На період відпустки за працівником зберігайте місце роботи (посаду) та заробітну плату.
Щорічна основна оплачувана відпустка може бути обмежена
тривалістю 24 календарні дні у період дії воєнного стану (ч. 1 ст. 12 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ)
Зауважимо, що громадяни, які працюють за цивільно-правовим договором, не мають права на відпустки. Позаяк такі відносини є цивільними, а не трудовими. А право на відпустки ма...
